- торочити
- I [торо/чиетие]
-чу, -чиеш; нак. -о/ч, -о/чтеи (верзти)II [торочи/тие]-роучу/, -о/чиеш; нак. -очи/, -роуч'і/т' (обрублювати, обв'язувати)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
торочити
Смотреть что такое "торочити" в других словарях:
торочити — I тороч ити очу/, о/чиш, недок., перех. 1) Висмикувати, витягати нитки з країв тканини, роблячи торочки. 2) Обшивати облямівкою краї одягу, портьєр і т. ін. для оздоби; оторочувати. II тор очити чу, чиш, недок., перех., розм. 1) також без додатка … Український тлумачний словник
торочити — рвати [I] … Толковый украинский словарь
торочити — дієслово недоконаного виду верзти торочити дієслово недоконаного виду обрублювати, обв язувати … Орфографічний словник української мови
торочити — рочу, чиш, Вр. Пороти край полотна і витягати нитки по порядку з тканини … Словник лемківскої говірки
торочити пнякы — Вр. Корчувати пні. Я вшыткы пнякы выторочу … Словник лемківскої говірки
торочення — I я, с., розм. Дія за знач. торочити. II я, с. Дія за знач. торочити й торочитися 1) … Український тлумачний словник
облямовувати — облямувати 1) (оздоблювати облямівкою), о(б)торочувати, о(б)торочити, лямувати, обводити, обвести, торочити, обшивати, обшити 2) (оточувати що н. у вигляді смуги, облямівки), обрамляти, обрамлювати, обрамовувати, обрамити, о(б)хоплювати,… … Словник синонімів української мови
Тороки — малорусское название кусков полотна, которые прикреплены к качалкам веретена на ткацком станке. Они пришиваются на свадьбах к рушникам (полотенцам), чтобы удобнее было перевязывать ими бояр и дружек. Отсюда свадебная песня: Благослови, Боже, и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
виторочувати — ую, уєш, недок., ви/торочити, чу, чиш, док., перех. Висмикувати нитки з тканини … Український тлумачний словник
заторочити — чу, чиш, док., розм. 1) неперех. Почати торочити. || перех. Почати повторювати те саме, перев. нісенітницю. 2) неперех., рідко. Замжичити (про дощ) … Український тлумачний словник
